Ошибка
  • JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 344
Вторник, 27 Март 2018 12:44

На окрузі Руслана Сольвара пригадали В’ячеслава Чорновола Избранное

На окрузі Руслана Сольвара пригадали В’ячеслава Чорновола

Днями минало 19 років, як поряд з нами немає В'ячеслава Максимовича Чорновола. Обранець від 91 округу, частиною якого є місто Фастів, Руслан Сольвар у своїх промовах з трибуни Верховної Ради та у зверненнях згадував Чорновола та його боротьбу за Незалежність.
У Фастові є люди, які досить добре пам’ятають Героя України. Серед них – Сергій Іщвенко.
- Уперше я побачив Чорновола навіч у 1991 році у фастівському Палаці залізничників ще до проголошення незалежності і навіть до ухвалення Акту про державний суверенітет. Мій покійний вже нині дядько Микола був на ту пору одним з чільних районних рухівців. І мені, восьмикласнику, привозив тоді читати хоч уже й не самвидавівську, але видрукувану на доволі такі поганенькому папері опозиційну пресу. І насамперед, звісно ж, легендарний львівський часопис "За вільну Україну". А одного разу просто з порога, навіть не встигнувши причинити дверей, кинув мені радісну новину: "Ти знаєш, за три дні до Фастова приїжджає Чорновіл. Зустріч призначено на 15 годину. Не хочеш там побувати?". Я ледь не ошалів від такої звістки. Ще б пак не хотіти. Побачити наживо людину-легенду, почути його запальну промову, а якщо поталанить, то ще й роздобутися на автограф - це було мрією із мрій. Існувала, щоправда, й одна перешкода на шляху до її втілення. Зустріч було призначено на будній день, а в мене уроки у школі, і мама вчителька. А уповати на те, що мою відсутність на уроках не буде помічено, - було б украй наївно. Врятувало те, що шостим уроком, який розпочинався о 14.10, того дня була фізкультура. Поки хлопчача частина класу побігла до вчительки за м'ячем і потім 45 хвилин вовтузилися з ним на футбольному полі, я стояв на середохресній зупинці, пристрасно бажаючи, аби яхнянський автобус цього дня прибув за графіком. Так власне й сталося. Приїхавши до міста, я ще навіть встиг пройтися з рухівською колоною від вокзалу, підхоплюючи разом з усіма приспів з "Червоної калини" (бо ані першого, ані другого, ані третього куплета тоді не знав). А потім енергійний В'ячеслав Максимович зо дві години розповідав нам про те, як ми маємо усім миром заходитися розбудовувати Україну, а для цього переступити через особисті амбіції і стати пліч-о-пліч задля осягнення спільної мети. А ще мені дуже засіло в пам'ятку, як хтось із зали вже наприкінці зустрічі запитав у високошанованого гостя: "Пане Чорновіл, мене часто запитують мої друзі, як розшифровується абревіатура "РУХ"? Питання, може, й недоладнє, але люди хочуть вкласти в нього якийсь вищий смисл. То що мені їм сказати?" Чорновіл так хитро примружився, а потім відповів: "Не таке вже воно й недоладнє це питання. А своїм друзям передайте наступне: "Слово "РУХ" слід сприймати як наказ до дії, бо ж у ньому закладено благородний заклик: "Рятуймо Україну, хлопці!"

Оставить комментарий

Разное